конфузити
КОНФУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, недок., перех. Завдавати сорому, соромити.
— Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив [Петро] навіть на хитрість піти: до тридцяти дев’яти нагнав температуру (Головко, І, 1957, 468).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфузити — конфу́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- конфузити — -ужу, -узиш, недок., перех. Завдавати сорому, соромити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфузити — КОНФУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, недок., кого. Завдавати сорому, соромити. – Ти, будь ласка, не конфузь Оксентія Пилиповича, а то він ще втече (М. Івченко); – Я вас дуже прошу не конфузити мене... (М. Словник української мови у 20 томах
- конфузити — БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИ розм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). — Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти. Словник синонімів української мови