1. Словник української мови в 11 томах

концертний

КОНЦЕ́РТНИЙ, а, е. Прикм. до конце́рт.

Виступали [аматори] на концертній естраді (Фр., VI, 1951, 252);

В Колонному залі Української філармонії ми прослухали велику концертну програму народного хору (Літ. газ., 12.IV 1951, 3);

// Признач. для концертів.

От до концертної ми вирушили зали (Рильський, Мости, 1948, 77).

∆ Конце́ртний роя́ль — рояль великого розміру (на відміну від кабінетного).

На помості самотньо стояли два концертні роялі (Кучер, Дорога.., 1958, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. концертний — конце́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. концертний — [концертнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. концертний — -а, -е. Прикм. до концерт. || Признач. для концертів. Концертний рояль — рояль великого розміру (на відміну від кабінетного). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. концертний — КОНЦЕ́РТНИЙ, а, е. Прикм. до конце́рт. Якщо у всіх концертні ставки 10–15 карбованців за виступ, то в нього – 60! (В. Чемерис); Вже через місяць після першого виступу концертна програма групи стала доволі насиченою (Н. Словник української мови у 20 томах