1. Словник української мови в 11 томах

коньяк

КОНЬЯ́К, у́, ч. Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградних вин, переганяючи їх і тривалий час витримуючи в дубових діжках.

Він сам поставив на стіл.. коньяк (Коцюб., II, 1955, 136);

Через хвилину Чиж сидів у кабінеті і просив чарку коньяку або чаю, бо й замерз, і намучився (Сміл., Сад, 1952, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коньяк — конья́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. коньяк — (з цукром і гарячою водою) ґроґ; п! АЛЬКОГОЛЬ. Словник синонімів Караванського
  3. коньяк — -у, ч. Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградного спирту, тривалий час витримуючи його в дубових діжках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коньяк — КОНЬЯ́К, у́, ч. Міцний алкогольний напій, який виготовляють, переганяючи і тривалий час витримуючи в дубових бочках виноградні вина. Він сам поставив на стіл .. коньяк (М. Словник української мови у 20 томах
  5. коньяк — ко́ньяк → коняк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. коньяк — Алкогольний напій (бл. 45% міцності), одержуваний зі спирту, перегнаного з білого виноградного вина, та витриманий протягом кількох років у дубових бочках; оригінальний к. походить із району Коньяк (Франція). Універсальний словник-енциклопедія
  7. коньяк — Конья́к, -ку; -ньяки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)