кон’юнктива
КОН’ЮНКТИ́ВА, и, ж., анат. Слизова, або сполучна, оболонка ока, що вкриває внутрішню поверхню повік і передню частину очного яблука.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кон’юнктива — кон’юнкти́ва (від лат. conjunctivus – з’єднувальний) слизова, або сполучна оболонка ока. Словник іншомовних слів Мельничука