кон’юнктура
КОН’ЮНКТУ́РА, и, ж.
1. Сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний впливати на вирішення, розв’язання якої-небудь справи, питання тощо.
Кон’юнктура стала такою, що за один день можна було заробити на півроку спокійного життя (Вільде, Сестри.., 1958, 454).
2. ек. Сукупність ознак, які характеризують стан товарного господарства (рух цін, розміри випуску продукції тощо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кон’юнктура — КОН’ЮНКТУРА – КОН’ЄКТУРА Кон’юнктура. Сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і наслідок якоїсь справи або процесу: економічна кон’юнктура, політична кон’юнктура, торговельна кон’юнктура. Кон’єктура. Літературне слововживання
- кон’юнктура — (англ. conjuncture) 1. стан, що склався, тимчасова ситуація у будь-якій галузі суспільного життя, що впливає на кінцеві результати. На ринку – співвідношення між попитом і пропозицією. Економічний словник
- кон’юнктура — кон’юнкту́ра (лат. conjuncture, від conjungo – з’єдную) сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу (напр., економічна кон’юнктура). Словник іншомовних слів Мельничука