кон’юнктурництво
КОН’ЮНКТУ́РНИЦТВО, а, с., зневажл. Поведінка, ставлення когось до кого-, чого-небудь, залежне від кон’юнктури, що склалася в даний момент.
Поет різко виступає проти тієї життєвої філософії, що фактично виправдовує кон’юнктурництво, громадянську індиферентність (Літ. Укр., 12.I 1968, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me