1. Словник української мови в 11 томах

копанка

КО́ПАНКА, и, ж.

1. Невелике водоймище з грунтовою водою, викопане для господарських потреб; сажавка.

Недалеко від землянки.. чорніла яма, обставлена очеретом. То — копанка для води (Мирний, II, 1954, 81);

По обіді Тіна мила в копанці миски (Мушк., День.., 1967, 23);

В непроточних водоймах з невеликою кількістю води (у ставках, копанках) завантажувати більш як 40 кг льоносоломки на 1 куб. м води.. недопустимо (Техн. культ., 1956, 85).

2. Криниця без зрубу.

Добрі люди викопали ямку і вправили кадіб, та й стала копанка (Свидн., Люборацькі, 1955, 209);

Узяв хліба шматочок, а води таки не брав: була там у лісі копанка (Сл. Гр.);

Тут [на луках] була, мабуть, копанка, бо від села сюди тяглася луками стежка (Панч, Гарні хлопці, 1959, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копанка — Ко́панка: — дорівнює 56,25 кв. ліктя [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. копанка — ко́панка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. копанка — I к`опанка-и, ж. 1》 Невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб; сажавка. 2》 Криниця без зрубу. 3》 Розкопування зайцем снігу для добування зелені, а також вирита сірою куріпкою ямка в ґрунті під час "купання". II коп`анка-и, ж. див. годулка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. копанка — КО́ПАНКА¹, и, ж. 1. Невелика водойма з ґрунтовою водою, викопана для господарських потреб. Недалеко від землянки .. чорніла яма, обставлена очеретом. То – копанка для води (Панас Мирний); – Чому мокрий? – Я, бабусю, в копанку впав, хотів щуку впіймати!... Словник української мови у 20 томах
  5. копанка — копанка → копаний м'яч Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. копанка — КО́ПАНКА (невелика водойма, викопана для господарських потреб), КО́ПАНЬ розм.; СА́ЖАЛКА (СА́ЖАВКА), СА́ЖІВКА діал., СА́ДЖАЛКА (СА́ДЖАВКА) діал. (невелика штучна водойма, в якій розводять і утримують рибу). Посередині чорніла яма, обставлена очеретом. Словник синонімів української мови
  7. копанка — Ко́панка, -нки, -нці; -панки, -панок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)