1. Словник української мови в 11 томах

копець

КОПЕ́ЦЬ, кіпця́, ч. Насипаний або викопаний межовий знак.

Вовкун силою потяг Гаву на.. високий копець із каміння, що означував границю села Н. (Фр., III, 1950, 22);

— Ех, діду Охріме, не пізнати вже вам тоді і з свічкою своїх двох із половиною десятин, хоч і підкопували все літо кіпці. Бо межі зоремо ж (Головко, Вибр., 1936, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копець — Штучно зроблений горб [V] — (на кіпці) — насип з землі або каміння, межовий знак [III] Словник з творів Івана Франка
  2. копець — копе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. копець — див. кінець Словник синонімів Вусика
  4. копець — кіпця, ч. Насипаний або викопаний межовий знак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копець — КОПЕ́ЦЬ, кіпця́ і копця́, ч. Насипаний або викопаний межовий знак. Вовкун силою потяг Ґаву на .. високий копець із каміння, що означував границю села Н. (І. Словник української мови у 20 томах
  6. копець — Копач Словник застарілих та маловживаних слів
  7. копець — Копе́ць, копця́; копці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. копець — Копе́ць, копця́ м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструментъ для долбленія меду. Словник української мови Грінченка