1. Словник української мови в 11 томах

копитень

КОПИ́ТЕНЬ, тня, ч., розм. Те саме, що копи́тник.

На землі.. почала вже показуватись довга зелена трава, круглі листочки копитня (Гжицький, У світ.., 1960, 281);

В лісі.. копитень, лінеї, плауни, верес та багато інших представників рослинного світу зеленіють під снігом (Веч. Київ, 14.I 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копитень — копи́тень іменник чоловічого роду рослина розм. Орфографічний словник української мови
  2. копитень — -тня, ч., розм. Те саме, що копитник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копитень — КОПИ́ТЕНЬ, тню, ч., розм. Те саме, що копитня́к. На землі .. почала вже показуватись довга зелена трава, круглі листочки копитню (В. Гжицький); У народній медицині копитень уживають внутрішньо як відхаркувальний засіб (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. копитень — Багаторічна лісова рослина родини хвилівникових зони помірного клімату пн. півкулі; листки зимостійкі, шкірясті, ниркоподібної форми; квітки дзвіночкоподібні коричнюваті; в Україні поширений к. європ. — лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
  5. копитень — Ко́питень, -тня м. раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113. Словник української мови Грінченка