1. Словник української мови в 11 томах

коралики

КОРА́ЛИКИ, ів, мн. (одн. кора́лик, а, ч.). Зменш.-пестл. до кора́лі 1.

Бо багачка, вража дочка. Не хоче робити, Начіпляє кораликів. Щоб її любити (Чуб., V, 1874, 113);

Невелика була вартість срібних та мідяних прикрас і бурштинових кораликів, бо ж цінніші взяла з собою мати у могилу (Оп., Іду.., 1958, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коралики — -ів, мн. (одн. коралик, -а, ч.). Зменш.-пестл. до коралі 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коралики — КОРА́ЛИКИ, ів, мн. (одн. кора́лик, а, ч.). Зменш.-пестл. до кора́лі 1. Бо багачка, вража дочка, Не хоче робити, Начіпляє кораликів, Щоб її любити (П. Словник української мови у 20 томах
  3. коралики — Коралики, -ків м. мн. ум. отъ коралі. Словник української мови Грінченка