1. Словник української мови в 11 томах

корейці

КОРЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. коре́єць, е́йця, ч.; корея́нка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Кореї.

Дуже добре вродив [рис], корейці постарались… (Гончар, Тронка, 1963, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корейці — -ів, мн. (одн. кореєць, -ейця, ч.; кореянка, -и, ж.). Народ, що становить корінне населення Кореї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корейці — КОРЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. коре́єць, е́йця, ч.; корея́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Кореї. На шхуні працювали японці, корейці та двоє росіян (О. Донченко); З водою буде веселіше! Ще й рис сіятимем, як у Тарасівці. Словник української мови у 20 томах