1. Словник української мови в 11 томах

коректувальник

КОРЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. Те саме, що корегува́льник.

Коректувальники в стереотруби побачать своїх,— і по своїх артилеристи не будуть стріляти (Смолич, Мир.., 1958, 169);

Принесли з передової артилерійського коректувальника Замошкіна. Він сидів з рацією на високій горі й керував вогнем цілого полку (Кучер, Голод, 1961, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коректувальник — коректува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коректувальник — -а, ч., військ. Те саме, що корегувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коректувальник — КОРЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. Те саме, що коригува́льник, корегува́льник 2. Коректувальники в стереотруби побачать своїх, – і по своїх артилеристи не будуть стріляти (Ю. Смолич); Принесли з передової артилерійського коректувальника Замошкіна. Словник української мови у 20 томах