1. Словник української мови в 11 томах

корида

КОРИ́ДА, и, ж. Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії та країнах Латинської Америки, бій тореадора з розлюченим биком.

Виїздимо зарані, бо на кориду проїхати дуже важко (Вітч., 10, 1971, 163);

*У порівн. Публіка заохочує, стрижена братія аж реве, мов десь на кориді, по криках Порфир почуває, що в нього більше уболівальників, ніж у Тритузного (Гончар, Бригантина, 1973, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корида — кори́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корида — -и, ж. Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії та країнах Латинської Америки, бій тореадора з розлюченим биком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корида — КОРИ́ДА, и, ж. Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії, Португалії та країнах Латинської Америки – бій тореадора з розлюченим биком. Дідусь Карлос .. про кориду йому, малому, розповідав та образки пікадорів й еспад [матадорів] внучкові малював (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. корида — кори́да [ісп. corrida (de toros), букв. – біг (биків)] традиційне видовище, поширене в Іспанії і Латинській Америці, – бій тореадора з розлюченим биком. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. корида — Бій людини з биком, популярне видовище в Іспанії, влаштовується також у країнах Португалії, Франції та Пд. Америки. Універсальний словник-енциклопедія