користолюбець
КОРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Корислива людина.
Користолюбець щохвилини Торочить про свої права, А от про те, що сам повинен Зробити людям,— забува (Воскр., З перцем!, 1957, 373).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- користолюбець — користолю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- користолюбець — Шкурник, грошолюб, р. корисник, жм. зажеря, ід. слуга мамони. Словник синонімів Караванського
- користолюбець — див. жадний; скупий Словник синонімів Вусика
- користолюбець — -бця, ч. Корислива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- користолюбець — КОРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Корислива людина. Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах