користування

КОРИ́СТУВА́ННЯ, я, с., чим, з чого і без додатка. Дія за знач. кори́стува́тися.

Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Ол., Леся, 1960, 176);

У постійному користуванні Максима Рильського були твори класиків марксизму-ленінізму, енциклопедична й довідкова література (Літ. Укр., 22.VII 1969, 2);

Словник укладено за алфавітним принципом, що створює велику зручність для користування (Вітч., 4, 1964, 205);

Місця спільного користування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. користування — (те, що вже використовувалося кимсь) ужиток, застосування, використання. Словник синонімів Полюги
  2. користування — кори́стува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. користування — -я, с., чим, з чого і без додатка. Дія за знач. користуватися. Місця спільного користування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. користування — КОРИ́СТУВА́ННЯ, я, с., чим, з чого і без дод. Дія за знач. кори́стува́ти і кори́стува́тися 1, 2. Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Олійник); – Скільки вже сотень доларів накрутив лічильник? .. Словник української мови у 20 томах
  5. користування — Кори́стува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. користування — рос. пользование споживання, експлуатація предметів (товарів) за їх призначенням відповідно до чинного законодавства про право власності. Eкономічна енциклопедія
  7. користування — Користування, -ня с. Пользованіе. Словник української мови Грінченка