корунд

КОРУ́НД, у, ч. Дуже твердий мінерал, що являє собою кристалічний глинозем; різновидами його є рубін, топаз, сапфір.

Корунд — кристалічний окис алюмінію. З нього виготовляють точильні круги, порошки для шліфування (Слюс. справа, 1957, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корунд — кору́нд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. корунд — Корунд — corundum, corundite, adamantine spar, diamond spar — *Korund — поширений мінерал класу оксидів та гідрооксидів синювато- або жовтувато-сірого кольору. Склад: Al2O3. Сингонія тригональна. Густина 4. Твердість 9. Прозорі відміни... Гірничий енциклопедичний словник
  3. корунд — -у, ч. Дуже твердий мінерал, що являє собою кристалічний глинозем; різновидами його є рубін, сапфір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корунд — КОРУ́НД, у, ч. Дуже твердий мінерал – кристалічний глинозем з домішкою заліза, хрому або титану; різновидами його є рубін, топаз, сапфір. Червоний корунд зветься рубіном, блакитний і синій – сапфіром (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. корунд — кору́нд (мовою гінді курунда, з санскр. курувінда – рубін) мінерал класу окисів та гідроокисів, синювато- або жовтувато-сірого кольору. Прозорі відміни... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корунд — Мінерал, оксид алюмінію; дуже твердий, використовується як абразивний матеріал, прозорі, гарно забарвлені відміни — дорогоцінні камені (рубін, сапфір); також отримують синтетичним шляхом; в Україні — у межах Укр. щита. Універсальний словник-енциклопедія