корунд
КОРУ́НД, у, ч. Дуже твердий мінерал, що являє собою кристалічний глинозем; різновидами його є рубін, топаз, сапфір.
Корунд — кристалічний окис алюмінію. З нього виготовляють точильні круги, порошки для шліфування (Слюс. справа, 1957, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корунд — кору́нд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- корунд — Корунд — corundum, corundite, adamantine spar, diamond spar — *Korund — поширений мінерал класу оксидів та гідрооксидів синювато- або жовтувато-сірого кольору. Склад: Al2O3. Сингонія тригональна. Густина 4. Твердість 9. Прозорі відміни... Гірничий енциклопедичний словник
- корунд — -у, ч. Дуже твердий мінерал, що являє собою кристалічний глинозем; різновидами його є рубін, сапфір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корунд — КОРУ́НД, у, ч. Дуже твердий мінерал – кристалічний глинозем з домішкою заліза, хрому або титану; різновидами його є рубін, топаз, сапфір. Червоний корунд зветься рубіном, блакитний і синій – сапфіром (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- корунд — кору́нд (мовою гінді курунда, з санскр. курувінда – рубін) мінерал класу окисів та гідроокисів, синювато- або жовтувато-сірого кольору. Прозорі відміни... Словник іншомовних слів Мельничука
- корунд — Мінерал, оксид алюмінію; дуже твердий, використовується як абразивний матеріал, прозорі, гарно забарвлені відміни — дорогоцінні камені (рубін, сапфір); також отримують синтетичним шляхом; в Україні — у межах Укр. щита. Універсальний словник-енциклопедія