1. Словник української мови в 11 томах

косинус

КО́СИНУС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій — синус доповняльного кута.

Освітленість поверхні пропорціональна косинусові кута падіння променів (Курс фізики, III, 1956, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косинус — ко́синус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. косинус — -а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій – синус доповняльного кута. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косинус — КО́СИНУС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій – відношення катета, прилеглого до відповідного кута, в прямокутному трикутнику до гіпотенузи цього трикутника. Словник української мови у 20 томах
  4. косинус — ко́синус (лат. cosinus, скор. від complementi sinus – синус доповнення) функція кута, позначається cos. К. гострого кута прямокутного трикутника – відношення прилеглого до цього кута катета до гіпотенузи; дорівнює синусові другого гострого кута цього трикутника. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. косинус — Одна з тригонометричних функцій; к. гострого кута прямокутного трикутника дорівнює відношенню прилеглого до нього катета до гіпотенузи. Універсальний словник-енциклопедія
  6. косинус — Ко́синус, -са; -нуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)