1. Словник української мови в 11 томах

космогонічний

КОСМОГОНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до космогонії.

Та й інші філософи старшої доби подають свої поучення та космогонічні поняття в віршованій формі (Фр., XVI, 1955, 383);

В космогонічних уявленнях [на Русі] панувала геоцентрична система будови всесвіту (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 505).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. космогонічний — космогоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. космогонічний — -а, -е. Стос. до космогонії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. космогонічний — КОСМОГОНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до космогонії. Про можливість утворення Місяця в результаті катастрофи неодноразово писалось в космогонічній і геологічній літературі (з наук.-попул. літ.); Філософи старшої доби подають свої поучення [повчання] та космогонічні поняття в віршованій формі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. космогонічний — Космогоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)