1. Словник української мови в 11 томах

косокутний

КОСОКУ́ТНИЙ, а, е, мат. З гострими або тупими (непрямими) кутами.

Не можна допускати в школах віконних прорізів з овальним або косокутним верхнім краєм (Шк. гігієна, 1954, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косокутний — косоку́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. косокутний — -а, -е, мат. З гострими або тупими (непрямими) кутами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косокутний — КОСОКУ́ТНИЙ, а, е, мат. Який має гострі й тупі (непрямі) кути. Напрямки відповідних осей (орієнтація) двох систем координат розрізняються, до того ж система виміряних координат може бути косокутною (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах