костьольний
КОСТЬО́ЛЬНИЙ, КОСТЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до костьо́л, косте́л.
На костельній вежі пробив годинник (Тудор, Вибр., 1949, 288);
Костьольний дзвін мене збудив сьогодні (Павл., Пальм, віть, 1962, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костьольний — костьо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- костьольний — костельний, -а, -е. Прикм. до костьол, костел. Великий тлумачний словник сучасної мови
- костьольний — КОСТЬО́ЛЬНИЙ див. косте́льний. Словник української мови у 20 томах
- костьольний — Костьо́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- костьольний — Костьольний, -а, -е = костельний. К. Досв. 125. Словник української мови Грінченка