костюмчик
КОСТЮ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до костю́м 1.
Молодий сільський учитель Антін Вова одягся в свій новенький костюмчик (Вас., І, 1959, 84);
Мати мовчки снувала по кімнаті й затикала в темні кутки Маркові костюмчики (Панч, В дорозі, 1959, 112).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костюмчик — костю́мчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- костюмчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до костюм 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- костюмчик — КОСТЮ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до костю́м. Молодий сільський учитель Антін Вова одягся в свій новенький костюмчик (С. Васильченко); – Я тоді, до речі, велику посаду обіймала в оленячій індустрії... Костюмчик собі справила (І. Словник української мови у 20 томах