кошма
КОШМА́, и, ж. Те саме, що повсть.
Він загорнув книжки в овечу кошму, ткану народним гуцульським узором (Смолич, Після війни, 1947, 119);
В перші роки сирітства діти ніколи не розлучалися, навіть спали на одній кошмі (Тулуб, В степу.., 1964, 59);
*У порівн. Як дивовижно змінився наш степ! Навесні, коли зійшов сніг, він був рудий і кошлатий, мов стара кошма (Хор., Ковила, 1960, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошма — кошма́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кошми́ Орфографічний словник української мови
- кошма — -и, ж. Те саме, що повсть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошма — КОШМА́, и́, ж. Те саме, що по́всть. Він загорнув книжки в овечу кошму, ткану народним гуцульським узором (Ю. Смолич); В перші роки сирітства діти ніколи не розлучалися, навіть спали на одній кошмі (З. Тулуб); Старший син Атея .. Словник української мови у 20 томах