1. Словник української мови в 11 томах

кошуля

КОШУ́ЛЯ, і, ж., діал. Сорочка.

[Вількомирська:] Гельця в одній кошулі вибігла в парк і одразу ж потрапила в руки.. гайдамаків (Коч., І, 1956, 122);

Пішов [Гриць], забравши випрані кошулі. Пішов і довго звістки не було (Бажай, Роки, 1957, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кошуля — Кошу́ля: — сорочка [37] Словник з творів Івана Франка
  2. кошуля — кошу́ля іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. кошуля — -і, ж., діал. Сорочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кошуля — КОШУ́ЛЯ, і, ж., діал. Сорочка. [Вількомирська:] Гельця в одній кошулі вибігла в парк і одразу ж потрапила в руки .. гайдамаків (І. Кочерга); Пішов [Гриць], забравши випрані кошулі. Пішов і довго звістки не було (М. Словник української мови у 20 томах
  5. кошуля — кошу́ля сорочка (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кошуля — СОРО́ЧКА (жіноча, чоловіча, дитяча натільна білизна або одяг для верхньої частини тіла), СОРОЧИ́НА розм., КОШУ́ЛЯ діал., ЛЬО́ЛЯ дит.; РУБА́ТКА діал. (сорочка з грубої тканини). На йому була проста одежа: широкі крамні сині штани, біла сорочка (І. Словник синонімів української мови
  7. кошуля — Кошу́ля, -лі, -лею; -шу́лі, -шу́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)