крановий
КРА́НОВИЙ¹, а, е. Прикм. до кран¹.
КРА́НОВИЙ², а, е. Прикм. до кран².
А на греблі, на найвищій будівельній точці.., працює крановий машиніст (Довж., Зач. Десна, 1957, 588).
КРАНОВИ́Й, во́го, ч., розм. Те саме, що кранівни́к.
Такелажник Микита Сидорович Водоп’ян, задравши голову, гукає до кранового Томи Старчая, що сидить угорі на машині (Мик., І, 1957, 226);
Крановий, підморгнувши хлопцям, погнав свій вертлявий.. кран прямо на Миронову (Руд., Вітер.., 1958, 292).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крановий — кра́новий 1 прикметник від: кран — трубка кра́новий 2 прикметник від: кран — для підіймання вантажів кранови́й іменник чоловічого роду, істота кранівник розм. Орфографічний словник української мови
- крановий — I -а, -е. Прикм. до кран I. II -а, -е. Прикм. до кран II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крановий — КРА́НОВИЙ¹, а, е. Прикм. до кран¹. Кранові ексцентрики продають у ремонтному комплекті (з газ.). КРА́НОВИЙ², а, е. Прикм. до кран². Словник української мови у 20 томах