1. Словник української мови в 11 томах

красномовно

КРАСНОМО́ВНО. Присл. до красномо́вний.

Ніна говорила переконливо й красномовно (Донч., V, 1957, 377);

Павлюк з Дудником красномовно переглянулись (Кач., Вибр., 1953, 276);

Змінюється пейзаж Черкащини.. Про це красномовно розповідає велична комсомольська будова (Цюпа, Україна.., 1960, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красномовно — красномо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. красномовно — Присл. до красномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красномовно — КРАСНОМО́ВНО. Присл. до красномо́вний. Ніна говорила переконливо й красномовно (О. Донченко); Аделя завжди вміла красномовно висловлюватись (С. Андрухович); Павлюк з Дудником красномовно переглянулись (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. красномовно — БАГАТОЗНА́ЧНО, ПРОМО́ВИСТО, КРАСНОМО́ВНО, БАГАТОМО́ВНО рідше, ЗНАЧУ́ЩЕ, З ПІДТЕ́КСТОМ, З НА́ТЯКОМ, ЗНАЧЛИ́ВО рідше; ВИРА́ЗНО. — Викинь, Іване, з голови різні свої думки, не приведуть вони до добра, — багатозначно.. сказала дружина (М. Словник синонімів української мови