1. Словник української мови в 11 томах

красовиця

КРАСОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Красуня (у 1 знач.).

Що то вже за молодиця була красовиця! (Вовчок, І, 1955, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красовиця — красови́ця іменник жіночого роду, істота красуня діал. Орфографічний словник української мови
  2. красовиця — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  3. красовиця — -і, ж., діал. Красуня (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. красовиця — КРАСОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Красуня (у 1 знач.). Що то вже за молодиця була красовиця! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. красовиця — КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ рідше), КРАСУ́ХА розм., КРА́ЛЯ розм., ХОРОШУ́ЛЯ розм., КРАСА́ заст., КРАСУ́ЛЯ діал., КРАСОВИ́ЦЯ діал., ГРА́ЦІЯ поет. заст., БОГИ́НЯ поет. Словник синонімів української мови
  6. красовиця — Красовиця, -ці ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця! МВ. ІІ. 182. Словник української мови Грінченка