краятися
КРА́ЯТИСЯ, кра́ється, недок. Піддаватися краянню; різатися.
Хліб крається погано.
◊ Кра́ється (кра́ялося) се́рце у кого, чиє, рідко кому; Кра́ється (кра́ялася) душа́ у кого, чия, рідко кому — хто-небудь дуже переживає, відчуває душевний біль.
Капають сльози по личеньку. Крається серце в журбі (Пісні та романси.., II, 1956, 249);
[Едіта:] У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Л. Укр., III, 1952, 31);
Багато про що .. жалівся він мені, і серце мені краялося при його словах! (Коб., II, 1956, 315).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- краятися — кра́ятися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- краятися — крається, недок. Піддаватися краянню; різатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- краятися — КРА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Страждати, мучитися. Жалів [Іван] Ольгу й краявся своєю безпорадністю, невмінням погамувати печаль, що нуртувала в її зовні спокійних очах (Микита Чернявський); Я Господа в молитвах прикликав. Сумний ходив. Словник української мови у 20 томах
- краятися — (аж) кра́ється се́рце (душа́) чиє (чия), у кого, кому і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. Коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утішалася (мати), мов дитина: заскакує коло нього, і цілує, і плаче, і йойкає, так... Фразеологічний словник української мови
- краятися — Краятися, краюся, -єшся гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294. Словник української мови Грінченка