1. Словник української мови в 11 томах

крекінг

КРЕ́КІНГ, у, ч., техн.

1. Розщеплювання нафти й важких нафтопродуктів (мазуту та ін.) у спеціальних установках при високій температурі й тискові для одержання бензину, газоліну тощо.

Процес хімічного розкладу вуглеводнів нафти на більш леткі речовини називається крекінгом (Хімія, 10, 1956, 106);

З метою одержання бензину на заводах переробляють нафту, мазут та інші важкі нафтопродукти, піддаючи їх крекінгу (Наука.., 7, 1958, 11).

2. Установка, завод для такої переробки.

На обрії бовваніють велетенські бакоподібні Цехи крекінгів — нафтоперегонних заводів (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крекінг — кре́кінг 1 іменник чоловічого роду установка для переробки нафти кре́кінг 2 іменник чоловічого роду процес Орфографічний словник української мови
  2. крекінг — Крекинг — cracking — Krack, Kracken, Krackung, Spalten, Spaltung — термічна або каталітична (див. каталіз) переробка нафтових фракцій, при якій молекули важких вуглеводів розщеплюються на простіші. Основними продуктами К. є компоненти моторних палив. Гірничий енциклопедичний словник
  3. крекінг — -у, ч., тех. 1》 Розщеплювання нафти й важких нафтопродуктів (мазуту та ін.) у спеціальних установках за високої температури й тиску для одержання бензину, газоліну тощо. 2》 Установка, завод для такої переробки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крекінг — КРЕ́КІНГ, ч., техн. 1. род. у. Процес перероблення нафти та важких нафтопродуктів для отримання моторного пального та сировини для хімічної промисловості. Крекінг алканів характеризується ланцюговими реакціями (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. крекінг — кре́кінг (англ. cracking, від crack – розщеплювати) термічна або каталітична (див. каталіз) переробка нафтових фракцій, при якій молекули важких вуглеводнів розщеплюються на простіші. Основними продуктами К. є компоненти моторних палив. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. крекінг — Розщеплення вел. молекул хіміч. сполук на менші молекули; відбувається під дією темп. або каталізаторів; застосовується, головним чином, в нафтопереробній промисловості для одержання бензину та мастил. Універсальний словник-енциклопедія