криваво
КРИВА́ВО. Присл. до крива́вий 3-6.
Криваво сходило і криваво заходило сонце (Кобр., Вибр., 1954, 186);
Національний і соціальний гніт.. являли один нестерпний бич, що криваво разив і пригинав людей до землі (Рильський, III, 1956, 40);
Розпачливо і криваво Сурма грає у Роланда (Л. Укр., IV, 1954, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- криваво — крива́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- криваво — Присл. до кривавий 3-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- криваво — КРИВА́ВО. Присл. до крива́вий 3–6. Криваво сходило і криваво заходило сонце (Н. Кобринська); За вiкном криваво, ясно пала пожежа (В. Винниченко); Офіцерські полки з одчаю билися криваво (Ю. Яновський); Криваво відомстили запорожці за польські кривди (А. Словник української мови у 20 томах