кривобокий
КРИВОБО́КИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать.
— Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока,— сказав Саїб (Н.-Лев., IV, 1956, 19);
Кривобокий скрипаль щось пиляє на скрипці (Кол., На фронті.., 1959, 143);
// Викривлений, перекошений на один бік (про оселю тощо).
А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Шевч., II, 1953, 361);
Євген повернув до своєї кривобокої оселі (Стельмах, І, 1962, 217).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривобокий — кривобо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- кривобокий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- кривобокий — -а, -е. Який має викривлений бік, викривлену постать. || Викривлений, перекошений на один бік (про оселю тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривобокий — КРИВОБО́КИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать. – Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока, – сказав Саїб (І. Словник української мови у 20 томах
- кривобокий — КРИВОБО́КИЙ (який має викривлений бік, викривлену постать), КОСОБО́КИЙ, СКОСОБО́ЧЕНИЙ (який зробився таким). — Оце, — кажу, — дивись: не сліпа, і не крива, і не кривобока (Ганна Барвінок); (Іван... Словник синонімів української мови
- кривобокий — Кривобо́кий, -а, -е Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658. Словник української мови Грінченка