кримчаки
КРИМЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кримча́к, а, ч.; кримча́чка, и, ж.),
1. заст. Кримські татари.
— Торгівлю [козаки] розпочали з кримчаками, ярлик собі виправили на безмитну торгівлю… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 356);
Надходив вечір, небезпека несподіваного наскоку.. кримчаків зростала з кожною хвилиною (Ле, Хмельницький, І, 1957, 321).
2. розм. Те саме, що кримча́ни.
Машина летіла, спритно обминаючи засипані вирви від бомб і снарядів. Видно, шофер був кримчак (Кучер, Голод, 1961, 437).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кримчаки — -ів, мн. (одн. кримчак, -а, ч.; кримчачка, -и, ж.). 1》 заст. Кримські татари. 2》 Нечисленна етнічна група нащадків генуезьких переселенців до Криму, яка зберегла італійські прізвища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кримчаки — КРИМЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кримча́к, а́, ч.; кримча́чка, и, ж.). 1. Народність, що сформувалася на основі давнього місцевого населення Криму й сприйняла іудаїзм. Словник української мови у 20 томах