1. Словник української мови в 11 томах

криничуватий

КРИНИ́ЧУВАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кринича́стий.

Криничувата долина; Криничуватий яр.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криничуватий — КРИНИ́ЧУВАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кринича́стий. Улаштував [лицар] сажалку, чистий.., прозорий ставок (бо місце було криничувате), і розвів там силу-силенну всякої риби (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
  2. криничуватий — Крини́чуватий, -а, -е О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г. Словник української мови Грінченка