1. Словник української мови в 11 томах

кристалик

КРИСТА́ЛИК, а, ч. Зменш. до криста́л 1.

Перисті хмари найвищі, утворюються вони на висоті 10-12 км і складаються з дрібних кристаликів льоду (Фіз. геогр., 5, 1956, 91);

*У порівн. — Пишне марнослів’я не розчиняє гіркоти, що осіла на дно старої душі нерозчинними кристаликами (Вол., Місячне срібло, 1961, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кристалик — криста́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кристалик — -а, ч. Зменш. до кристал 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кристалик — КРИСТА́ЛИК, а, ч. Зменш. до криста́л 1. Деякі з кристалічних тіл, зокрема метали, складаються з великої кількості дуже малих кристаликів, які називають зернами (з наук. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах