крихкий
КРИХКИ́Й, а́, е́.
1. Який легко кришиться, розсипається.
Земля була грудчаста й крихка (Смолич, II, 1958, 92);
Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Гончар, II, 1959, 136);
*Образно. Те слово.. було якесь легке, крихке, порожнє (Коцюб., II, 1955, 287);
Все виявилося крихким у житті Семена Архиповича Шульги (Рибак, Час.., 1960, 404);
// Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо).
Вітер.. сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Епік, Тв., 1958, 166).
∆ Крихки́й мета́л — метал, що не піддається куванню, кришиться при ударі.
2. перен. Те саме, що крихкоті́лий; тендітний.
Орест Білинський.. дивувався, що вона, така тендітна, така крихка, вродила аж п’ятеро.. здоровенних істот (Вільде, Сестри.., 1958, 175);
Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132).
Значення в інших словниках
- крихкий — крихки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- крихкий — Ламкий, ламучий, хрусткий; (дуб) трухлявий; (хто) КРИХКОТІЛИЙ. Словник синонімів Караванського
- крихкий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- крихкий — [криехкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- крихкий — -а, -е. 1》 Який легко кришиться, розсипається. || Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Крихкий метал. 2》 перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крихкий — КРИХКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко кришиться, розсипається. По берегах озера розтанули, і дрібні хвилі повільно лизали крихку кригу (М. Івченко); Земля була грудчаста й крихка (Ю. Смолич); Лише у великій гущавині сніг був цілий і крихкий, як пісок (І. Словник української мови у 20 томах
- крихкий — крихки́й → крухий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- крихкий — КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю. Словник синонімів української мови
- крихкий — Крихки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крихкий — Крихки́й, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147. ум. крихке́нький. Словник української мови Грінченка