1. Словник української мови в 11 томах

кришенятко

КРИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до кришеня́.

Дитинка ще не зовсім одужала,— усе ще квиліло кришенятко (Вовчок, І, 1955, 242);

— Думалось, хоч дітей врятую — не пощастило. В землю загнали [фашисти] моїх кришеняток, іроди, упирі кляті! (Збан., Єдина, 1959 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кришенятко — -а, с. 1》 Пестлива назва немовляти або маляти тварини. 2》 Те саме, що крихіточка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кришенятко — КРИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до кришеня́. Дитинка ще не зовсім одужала, – усе ще квиліло кришенятко (Марко Вовчок); – Думалось, хоч дітей врятую – не пощастило. В землю загнали [фашисти] моїх кришеняток, іроди, упирі кляті! (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. кришенятко — Кришеня́, -ня́ти с. Крохотка. ум. кришеня́тко, кришеня́точко. Употребляется но отношенію къ дѣтямъ какъ ласкательное: крошка. Дитинка ще не зовсім одужала, ще квилило кришенятко. МВ. ІІ. 180. Каліки нещасливі, діти кришеняточка, — і ті в неї не гуляли. ВМ. (О. 1862. III. 60). Словник української мови Грінченка