кришталик
КРИШТА́ЛИК, а, ч.
1. Шматочок кришталю (у 1 знач.).
2. чого, перен. Крижинка, частинка інею тощо, яка нагадує такий шматочок.
Береги бралися кришталиками криги (Коз., Блискавка, 1962, 77);
Погожим ранком на дахах осідають білі голчасті кришталики інею (Наука.., 11, 1961, 60).
3. анат. Частина ока позаду зіниці, що має вигляд двоопуклої прозорої еластичної лінзи.
Кришталик у перші 6 місяців життя дитини має опуклішу форму, ніж у наступні роки (Шк. гігієна, 1954, 61);
У внутрішній порожнині ока.. міститься прозоре хрящовидне тіло.. — кришталик (Курс фізики, III, 1956, 302).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кришталик — кришта́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кришталик — -а, ч. 1》 Шматочок кришталю (у 1 знач.). 2》 чого, перен. Крижинка, частинка інею тощо, яка нагадує такий шматочок. 3》 анат. Частина ока позаду зіниці, що має вигляд двоопуклої прозорої еластичної лінзи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кришталик — КРИШТА́ЛИК, а, ч. 1. Шматочок кришталю (у 1 знач.). Світлофільтр міститься перед лінзою, яка заломлює проміння, – кришталиком (з навч. літ.); Прикрасу виготовлено з намистин коралу й агату, а також кришталиків (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- кришталик — кришта́лик (від кришталь) частина ока хребетних тварин і людини та деяких головоногих молюсків. Словник іншомовних слів Мельничука
- кришталик — Кришта́лик, -ка м. ум. отъ кришталь. Словник української мови Грінченка