1. Словник української мови в 11 томах

кровозмішник

КРОВОЗМІ́ШНИК, а, ч. Той, хто допустився кровозмішення.

Вмираючий.. спитав напівпритомне: — Де він, цей злодій, цей розбійник, цей проклятий кровозмішник? (Оп., Іду.., 1958, 404).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровозмішник — кровозмі́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кровозмішник — -а, ч. Той, хто допустився кровозмішення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кровозмішник — КРОВОЗМІ́ШНИК, а, ч., рідко. Той, хто припустився кровозмішення. Вмираючий .. спитав напівпритомно: – Де він, цей злодій, цей розбійник, цей проклятий кровозмішник? (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах