кров’янити
КРОВ’ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., рідко. Те саме, що крива́вити 3, 4; закривавлювати.
Тупа ворожа сила Отрути повіддю лилась, Маляток білих кров’янила (Рильський, II, 1960, 260).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me