кров’янити

КРОВ’ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., рідко. Те саме, що крива́вити 3, 4; закривавлювати.

Тупа ворожа сила Отрути повіддю лилась, Маляток білих кров’янила (Рильський, II, 1960, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me