кролячий
КРОЛЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до кріль.
З кролячого хутра виготовляють коміри, шапки, різний хутряний одяг (Колг. енц., 1,1956, 654);
Кроляче м’ясо;
// Признач. для розведення та утримання кролів.
Кроляча ферма; — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу, і дорослих (Донч., II, 1956, 298);
// Пошитий із хутра кроля.
Іде моя «Мура» у моїй кожушині.. та в кролячій капелюсі (Вишня, І, 1956, 78);
Кроляча шапка;
// Такий, як у кроля.
Червоні кролячі очі видавали лукаву душу, єхидні заміри (Мирний, III, 1954, 75);
Чижик апатично подивився своїми кролячими очима на стурбованого Богиню (Панч, І, 1956, 218).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кролячий — кроля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- кролячий — -а, -е. Прикм. до кріль. Кроляче м'ясо. || Признач. для розведення та утримання кролів. Кроляча ферма. || Пошитий із хутра кроля. Кроляча шапка. || Такий, як у кроля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кролячий — КРОЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кріль. Малий Іцик був лінивий і не хотів витягати ніг з теплого ліжка на потертий холодний килимок із кролячих шкурок (М. Малиновська); Ми йшли туди крізь густі зарості й раптом почули пронизливий кролячий виск (Д. Словник української мови у 20 томах
- кролячий — Кроля́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кролячий — Кроля́чий, -а, -е Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50. Словник української мови Грінченка