кролячий

КРОЛЯ́ЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до кріль.

З кролячого хутра виготовляють коміри, шапки, різний хутряний одяг (Колг. енц., 1,1956, 654);

Кроляче м’ясо;

// Признач. для розведення та утримання кролів.

Кроляча ферма; — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу, і дорослих (Донч., II, 1956, 298);

// Пошитий із хутра кроля.

Іде моя «Мура» у моїй кожушині.. та в кролячій капелюсі (Вишня, І, 1956, 78);

Кроляча шапка;

// Такий, як у кроля.

Червоні кролячі очі видавали лукаву душу, єхидні заміри (Мирний, III, 1954, 75);

Чижик апатично подивився своїми кролячими очима на стурбованого Богиню (Панч, І, 1956, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кролячий — кроля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кролячий — -а, -е. Прикм. до кріль. Кроляче м'ясо. || Признач. для розведення та утримання кролів. Кроляча ферма. || Пошитий із хутра кроля. Кроляча шапка. || Такий, як у кроля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кролячий — КРОЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кріль. Малий Іцик був лінивий і не хотів витягати ніг з теплого ліжка на потертий холодний килимок із кролячих шкурок (М. Малиновська); Ми йшли туди крізь густі зарості й раптом почули пронизливий кролячий виск (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. кролячий — Кроля́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кролячий — Кроля́чий, -а, -е Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50. Словник української мови Грінченка