1. Словник української мови в 11 томах

кропивка

КРОПИ́ВКА, и, ж. Зменш. до кропива́.

Кропивка розцвіте,— Тремтять над нею в теплій, сонній тиші Бабки прозоро-сині… (Рильський, І, 1960, 248);

Софії видно, як попливла жаба до куща річкової кропивки (Шиян, Вибр., 1947, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кропивка — кропи́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кропивка — -и, ж. Зменш. до кропива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кропивка — КРОПИ́ВКА, и, ж. Зменш. до кропива́. Софії видно, як попливла жаба до куща річкової кропивки (А. Шиян); Швидше б уже на тепло повертало. Кропивка під тином випнеться, а там – і щавель (В. Дрозд); Підліток під вікном чухмарив нажалену кропивкою ногу (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах
  4. кропивка — Кропива, -ви ж. раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха, біла кропива, мертва кропива. раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха кропива еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. ум. кропивка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663. Словник української мови Грінченка