1. Словник української мови в 11 томах

круговина

КРУГОВИ́НА, и, ж. Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на коло, круг (у 1 знач.).

Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Вас., II, 1959, 60);

На початку травня [в степу] можна бачити круговини півника кримського (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круговина — кругови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. круговина — -и, ж. Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на коло, круг (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. круговина — КРУГОВИ́НА, и, ж. Те саме, що круг¹ 2. Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С. Васильченко); На початку травня в степу можна бачити круговини півника кримського (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. круговина — I. КРУГ ім. (площина, обмежена замкненою кривою лінією, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет такої форми тощо), КРУЖА́ЛО, КО́ЛО, КРУГОВИ́НА (ділянка, схожа на таку площу). Сміялися озер круги, Степи, діброви і долини (Я. Словник синонімів української мови