крупа
КРУПА́, и, ж., рідко.
1. Те саме, що крупи́.
Зерно сип на камінь знову; Жде крупа тебе давно, В ступах виспіло пшоно (Щог., Поезії, 1958, 196);
Насунулись хмари, посипалася крупа пополовині з.. дощем (Н.-Лев., IV, 1956, 260).
Де́рти (дра́ти) крупу́ див. де́рти.
2. Те саме, що крупи́на.
Є місця, де деревини — як крупа від крупи в московськім куліші (Коцюб., 1, 1955, 465).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Крупа — Кру́па прізвище Орфографічний словник української мови
- крупа — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що крупи. 2》 Те саме, що крупина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крупа — КРУПА́, и́, ж., рідко. 1. Те саме, що крупи́. Коли я почав їсти, мені здалося, що ніколи в житті ще не їв такого смачного супу з вівсяної крупи і такого доброго ячного хліба, від якого аж шелестіло в роті (І. Словник української мови у 20 томах
- крупа — СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М. Словник синонімів української мови