1. Словник української мови в 11 томах

крутенький

КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить крутий; крутуватий.

— Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (Горд., II, 1959, 317);

— Марина жінка добра… Мирон трошки крутенький (Мирний, І, 1949, 185);

— Ще була.. після того бумага та ще й крутенька (Н.-Лев., IV, 1956, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутенький — круте́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крутенький — див. крутий Словник синонімів Вусика
  3. крутенький — -а, -е. Досить крутий; крутуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутенький — КРУТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить крутий; крутуватий. – Низом, долиною в провалля є дорога. Крутенька, правда (К. Гордієнко); – Марина жінка добра... Мирон трошки крутенький (Панас Мирний); – Ще була .. після того бумага та ще й крутенька (І. Словник української мови у 20 томах
  5. крутенький — Круте́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. крутенький — Круте́нький, -а, -е ум. отъ крутий. Словник української мови Грінченка