1. Словник української мови в 11 томах

крутнутися

КРУТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Однокр. до крути́тися 1.

Настя крутнулась на одній нозі й вибігла з зали (Н.-Лев., III, 1956, 214);

Гарасько нетерпляче крутнувся на ослоні, миттю схопився й почав кашляти (Мирний, IV, 1955, 347).

2. розм. Те саме, що поверну́тися 1.

Санчата.. несамовито крутнулися вбік (Стельмах, І, 1962, 62).

3. розм. Кинутися, метнутися куди-небудь.

Крутнулася [баба] туди-сюди, та бачить, що треба лізти вгору (Щог., Поезії, 1958, 485);

Поправивши хустку, вона крутнулася до комори, засунула її на замок.. і вибігла на вулицю (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутнутися — крутну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. крутнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Однокр. до крутитися 1). 2》 розм. Те саме, що повернутися 1). 3》 розм. Кинутися, метнутися куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутнутися — КРУТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до крути́тися 1. Настя крутнулась на одній нозі й вибігла з зали (І. Нечуй-Левицький); Гарасько нетерпляче крутнувся на ослоні, миттю схопився й почав кашляти (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. крутнутися — КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док. Словник синонімів української мови
  5. крутнутися — Крути́тися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Словник української мови Грінченка