1. Словник української мови в 11 томах

крюковий

КРЮ́КОВИЙ, а, е, іст. Стос. до крюків ( див. крюк¹ 3).

Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — .. крюкова нотація (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 536).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крюковий — крю́ковий прикметник крюкови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крюковий — -а, -е, іст. Стос. до крюків (див. крюк I 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крюковий — КРЮ́КОВИЙ, а, е, іст. Стос. до крюків (див. крюк¹ 3). Хтось міг підсунути Мирону картку, бо лиш він добре розумівся на крюковій грамоті (Г. Пагутяк); Знаменна (або крюкова) нотація – це інтерпретований варіант візантійської нотації. Словник української мови у 20 томах