кудла
КУ́ДЛА, и, ж., розм.
1. Кудлата голова.
2. Жінка з кудлатою головою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кудла — ку́дла 1 іменник жіночого роду кудлата голова ку́дла 2 іменник жіночого роду, істота про жінку Орфографічний словник української мови
- кудла — див. волосся; голова; кошлатий; чубатий Словник синонімів Вусика
- кудла — -и, ж., розм. 1》 Кудлата голова. 2》 Жінка з кудлатою головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кудла — ку́дла знев. кучеряве волосся (перев. довге)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кудла — Ку́дла, -ли ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака. Словник української мови Грінченка