1. Словник української мови в 11 томах

кузенька

КУ́ЗЕНЬКА, и, ж. Зменш. до ку́зня.

І хоч той гуркіт у розвої Мене глушив зі всіх сторін, Я в ньому кузеньки сільської Відчув далекий рідний дзвін (Мал., Серце.., 1959, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кузенька — ку́зенька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кузенька — КУ́ЗЕНЬКА, и, ж. Зменш. до ку́зня. І хоч той гуркіт у розвої Мене глушив зі всіх сторін, Я в ньому кузеньки сільської Відчув далекий рідний дзвін (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. кузенька — Кузенька, -ки ж. ум. отъ кузня. Словник української мови Грінченка