кулеша
КУЛЕ́ША, і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна.
Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку, крає її навхрест, і скоро запашна пара мішається з запахом диму (Коцюб., II, 1955, 330);
Семен і Семениха прийшли з церкви та й обідали — мачали студену кулешу у сметану (Стеф., І, 1949, 33);
Гуцул віддасть останнюю сорочку, Останній шмат кулеші із казана, Коли зустріне в лісі партизана (Воронько, Казка.., 1957, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулеша — Кулеша (22, 494) – “куліш”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- кулеша — -і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулеша — КУЛЕ́ША, і, ж., діал. Страва з кукурудзяного борошна. Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку, крає її навхрест, і скоро запашна пара мішається з запахом диму (М. Словник української мови у 20 томах
- кулеша — Густа страва з кукурудзяної муки, варена на воді; у гуцулів замість хліба; інколи к. замішують з потовченою у воді вареною картоплею. Універсальний словник-енциклопедія
- кулеша — Куле́ша, -ші, -ші, -шею; -ле́ші, -ле́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кулеша — Куле́ша, -ші ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука. Kolb. І. 52. Шух. І. 140. Словник української мови Грінченка