кульовий
КУЛЬОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ку́ля¹ 1.
Сферичне дзеркало являє собою старанно відполіровану поверхню кульового сегмента (Курс фізики, III, 1956, 270).
2. Який має у своїй будові кулі ( див. ку́ля¹ 2), діє за їх допомогою.
Сировиною для порошкової металургії, або металокераміки, є металевий порошок. Існує кілька способів його одержання. Найпростіший — це розмел крихкого металу в кульових млинах (Наука.., 2, 1963, 14).
3. Прикм. до ку́ля¹ 3.
Ухопив [замполіт] гвинтівку в бійця, який перев’язував кульову рану на руці (Ле, Право.., 1957, 122);
Будинки.. з попсованою штукатуркою, в деяких шибках кульові дірочки (Бурл., М. Гонта, 1959, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кульовий — кульови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- кульовий — -а, -е. 1》 Прикм. до куля I 1). 2》 Який має у своїй будові кулі (див. куля I 2)), діє за їхньою допомогою. 3》 Прикм. до куля I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кульовий — КУЛЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ку́ля¹ 1. Сферичне дзеркало – це старанно відполірована поверхня кульового сегмента (з навч. літ.). 2. Який має у своїй будові кулі (див. ку́ля¹ 2), діє за їх допомогою. Словник української мови у 20 томах