1. Словник української мови в 11 томах

кумачевий

КУМАЧЕ́ВИЙ, а, е. Зробл. із кумачу.

Просторий зал червоного кутка з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку (Вол., Місячне срібло, 1961, 269);

// Кольору кумачу; яскраво-червоний.

Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий [огірковий], чи кумачевий, чи квітчастий (Барв., Опов.., 1902, 338).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумачевий — кумаче́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кумачевий — -а, -е. Зробл. із кумачу. || Кольору кумачу; яскраво-червоний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кумачевий — КУМАЧЕ́ВИЙ, а, е. Зробл. із кумачу. Просторий зал .. з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку (І. Волошин); В степу мчить група вершників. Словник української мови у 20 томах
  4. кумачевий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм. Словник синонімів української мови